Все, що важливо знати про сором

Перші три речі, які всі повинні знати про сором:

1. У всіх він є. Кожна людина відчуває сором, це базова емоція.

2. Всім страшно розповідати та ділитись соромом.

3. Чим менше ми визнаємо та розповідаємо про сором, тим більше він нас контролює.

Сором відчувається неприємно. Настільки неприємно, що більшість людей усіма силами намагається його уникати. Дехто так добре з цим справляється, що більшу частину життя забороняє собі його відчувати та блокує себе повністю, як тільки сором мерехтить на горизонті емоцій.

Насправді сором може бути сильним учителем, якщо вміти із ним працювати. Сьогодні я спробую передати вам навички роботи із соромом та теорію, що дозволить краще орієнтуватись із цією емоцією.

‍

Про що сьогодні:

- що таке сором і нащо він людині?

- про що може свідчити велика кількість сорому у житті?

- що сором робить із нашим внутрішнім станом?

- як випрацювати стійкість до сорому?

‍

Сором – це одна із базових емоцій. Інші базові емоції: страх, радість, сум, провина, злість, відраза, здивування, цікавість. Базові вони тому, що із них потім складаються всі вторинні емоції. Наприклад, образа це злість+сум.

Вважається, що сором виник для того, щоб забезпечити існування у соціумі та допомогти дотримуватись соціальних норм. Коли ми відчуваємо сором, це означає що ми дивимось на себе очима людини, яка засуджує нас за нашу помилку чи недолік.

Сором, це неймовірно болісне почуття або віра у те, що у нас є недолік через який ми неварті любові, прийняття та звʼязку з іншими (с) Брене Браун.

За відчуттями дуже схожий на провину, однак провина завжди раціональніша та адекватніша за сором. Різниця у тому, що провина вказує нам на те, що ми зробили щось не так, вказує нам на дію. Сором, своєю чергою вказує нам на те, що з нами щось не так. З нами, як особистістю та людиною. Тому, більшість експертів у психології сходяться до думки, що сором у своїй більшості – деструктивна емоція, яка не допомагає розвитку особистості. Це не означає що сором поганий, це означає що йому важливо приділити більше уваги.

‍

Сором каже “Я поломаний, зі мною щось не так”, провина каже “Я зробив щось не так”.

За емоцією сорому схований страх. Ми боїмося, що правда про нас призведе до відсутності любові. Ми боїмося, що ми не будемо подобатись людям, якщо вони дізнаються всю правду про те, ким ми є насправді: що любимо, звідки ми, яка у нас історія, яку музику слухаємо, з якої ми сімʼї, у чому наші слабкості та мінуси. Крім цього, існує страх того, що одна наша історія стане основою загальної думки про нас, як особистість.

‍

Сором має еволюційне походження.

Ми можемо бачити ознаки сорому у немовлят та близьких родичів людей, таких як мавпи. Сором відіграє певну роль у довгостроковому виживанні видів. У здоровому рівні, він допомагає поводитися так, щоб ми могли співіснувати з іншими, а також змушує нас дотримуватися культурних норм та законів. Таким чином, сором не завжди є чимось поганим. Сором може дати нам смирення, а також навчити нас розпізнавати кордони інших. Без здорового сорому ми не мали б можливості усвідомити, як наша поведінка впливає на інших, та адаптувати її під ситуацію та соціум.

‍

Які автоматичні людські реакції під час сорому.

Відповідно до досліджень др. Лінда Хартлінг, директора з досліджень людської гідності та приниження (HumanDHS), щоб впоратись із соромом, деякі люди уникають сорому ховаючись, замовкаючи, закопуючи емоцію у собі або створюючи секрети. Дехто навпаки, намагається впоратись з соромом за допомогою спроб усіх задовольнити та бути “people pelaser”. Інші, намагаються перейти у домінацію, контролювати людей та бути агресивними, використовуючи “нехай тобі буде соромно, а не мені”.

На рівні тілесної реакції сором змушує людину завмирати, він знерухомлює та відчувається, як безпомічність. Ознаки відчуття сорому у тілі: хтось говорить про щось, за що вам соромно, ви можете опустити погляд і уникати зорового контакту, говорити тихим голосом і раптом відчути, що не можете поворухнутися. Сором забирає із життя спонтанність, бо у ній немає можливості все контролювати. У житті зʼявляється страх виглядати дурним або сказати щось не те, тому у житті багато заборон, відсутність нового і неможливість проявляти свій голос та думку.

‍

Що таке стійкість до сорому

Сором універсальна емоція, це означає, що у нас є здатність навчитись працювати із нею таким чином, щоб трансформувати її із негативного стану у конструктивний. Стійкість до сорому містить: здатність помічати сором у себе, проходити епізоди сорому залишаючи та підтримуючи свою самоцінність та автентичність, навчитись трансформувати сором у співчуття, сміливість та зміцнення звʼязку з людьми.

‍

Навчившись трьох основних елементів роботи із соромом, ви отримаєте звільнення у власному житті:

1. Уміння бачити ситуації, які викликають у вас сором. У кожної людини будуть свої зони, що викликають викид сорому: секс, батьки, зовнішність, гроші, відносини. Важливо знати свої точки, та мати усвідомленість та чесність перед собою у моменти виникнення сорому.

2. Вміти казати про ситуації та події із минулого, які викликають сором. Це буває непросто, оскільки сором змушує нас мовчати та закриватись. Однак, правда у тому, що як тільки ви почнете розповідати про сором всередині себе, ви отримаєте звільнення від нього. Бо сором не витримує чесності та розповіді про себе.

3. Мати 3-4 надійних людей, з якими можна обговорити будь-яку частину своєї історії, ситуації чи особистості. Люди, які вміють слухати та заслужували вашу довіру. Простір де є прийняття, та відсутнє засудження.

4. Навчитись відділяти власні дії від власної оцінки та особистості. Додати у життя навичку критично оцінювати всю інформацію навкруги, особливо на приклад повідомлень, про ідеальність та поламаність, якщо у нас щось неідеальне.

‍

Ваша психіка знає, як зцілити емоційні рани так само як ваше тіло знає, як зцілити ваші фізичні порізи та подряпини. Цей процес зцілення не може розпочатися, коли ви уникаєте сорому та удаєте, що його не існує. Наша задача навчитись працювати із ним, а не викреслити його із життя.

Якщо вам хочеться навчитись жити у мирі, любові та відчутті цілісності всередині, то важливо навчитись говорити про речі, які заважають цього досягти: про сором, страх та небажання бути вразливими.