Про мислення та шлях до метакогніції

"The mind is everything. What you think you become." - Buddha

‍

Три тисячі років назад людству вже було відомо про силу мислення та думок. За цей час у нашому світі змінилось дуже багато, однак не змінились основи мислення: наші думки з однаковою силою здатні трансформувати наше життя у пекло чи рай. І в наших силах обрати яким шляхом йти.

‍

У цій статі ви дізнаєтесь:

- Що таке мислення та як воно впливає на наше життя

- Звідки ми отримуємо наші думки та як вони стають нашою ідентичністю (спойлер: подивіться на своїх батьків)

- Яке мислення деструктивне, а яке конструктивне

- Шляхи та інструменти трансформації своїх мисленнєвих патернів

‍

Як працює наша психіка і до чого тут думки та слова.

Наша психіка створена із декількох шарів та формується поступово із нашим розвитком. Від самого народження ми спостерігаємо за зовнішнім світом та взаємодіємо із ним, за допомогою чого формуємо свій когнітивний фундамент. Виховання, культура, досвіди, успадковані патерни мислення, генетична схильність – все це впливає на те, ким ми стаємо.

Ми бачимо та сприймаємо світ у вигляді слів, які формуються у думки, які з часом стають частинами нашої ідентичності. Думки стають історіями про себе та світ, у які ми колись повірили. Подібні історії сховані глибоко у підсвідомості, та діють без нашого бажання та можливості контролю над ними. Скрізь призму цих історій ми визначаємо себе, обираємо свою поведінку, сприйняття інших людей та те, як нам здається інші люди сприймають нас.

Не існує обʼєктивної реальності, у кожної людини вона своя власна. Кожна людина сприймає себе та навколишній світ виключно субʼєктивно. Думки, які стали історіями – це фільтр, через який ми пропускаємо все, що бачимо ззовні. Від того, як налаштований наш внутрішній фільтр залежить те, яким буде наше життя: щасливим чи наповненим стражданнями.

Робота з мисленням – це один із найшвидших способів усвідомити свій “фільтр” та почати його трансформувати на конструктивний.

Ми страждаємо не від подій у житті, а від того, що ми думаємо про ці події. (c) Сенека — філософ-стоїк.

‍

Як ми отримуємо наш когнітивний фундамент?

На декілька хвилин повернімося у наше дитинство. За останніми даними, близько 80% інформації дитина вбирає невербально. Тобто, без використання слів. Як це відбувається?

У дитинстві наш мозок схожий на губку, ми вбираємо у себе все, що бачимо навкруги: як батько спілкується з мамою, які норми поведінки, яке ставлення до грошей, які проблеми у сімʼї вважаються нормою і обовʼязково повинні бути і в нашому житті, яке ставлення до нас, що кажуть в оточенні та про оточення. Крім цього, ми отримуємо певні історії у результаті певних подій, що з нами трапились. Найпростіша ілюстрація цього процесу у мультфільмі від Діснея “Думки на виворіт”, раджу подивитись обидві частини.

Одне необережне слово від батьків, один крик, чи замах руки може створити сталу когнітивну конструкцію, яка буде визначати хід життя дитини. Батько замахнувся рукою на свою доньку і крикнув, у дитини може сформувати уявлення про те, що світ та чоловіки у ньому несуть небезпеку. Подібне уявлення стане її фільтром сприйняття світу та вибудови стосунків.

‍

Де джерело всіх думок

Думки формуються у нашому мозку, та є результатом електричної взаємодії між нейронами (клітинами мозку). За допомогою думок мозок створює карту реальності та взаємодії тіла та зовнішнього світу. Наш мозок постійно аналізує зовнішнє середовище за допомогою органів чуття. Всю інформацію, що отримана із зовнішнього світу та від внутрішніх органів, він пропускає через базу даних (наші спогади) та видає реакцію у вигляді думок. Думки своєю чергою визначають емоції, які ми будемо відчувати. Так так, саме думки запускають ту чи іншу емоцію у більшості випадків.

Важливо запамʼятати: “поведінковий трикутник” думки викликають емоції визначають те, як ми будемо діяти.

Думки бувають свідомі та несвідомі.

Свідоме мислення – це навмисне, раціональне мислення, яке ви усвідомлюєте, тоді як несвідоме мислення стосується розумових процесів, які відбуваються без вашої свідомості (на задньому фоні). Приклади свідомого мислення: усвідомлення, саморефлексія, розв'язання конкретної проблеми. Несвідоме мислення, з іншого боку, часто пов'язане з минулим та спогадами.

Різниця у швидкості обробки мозком думок.

Свідомі – близько 10 біт за секунду.

Несвідомі – близько 400 мільярдів біт за секунду.

По суті: Свідоме мислення схоже на керування автомобілем за кермом, тоді як несвідоме мислення схоже на роботу двигуна автомобіля під час поїздки.

‍

Мислення може служити та шкодити, все залежить від тебе

Існує два способи використання наших думок: 1) “В режимі радіо” – слухати, що передають та вірити усьому підряд. 2) В режимі включеної свідомості або метакогніції. У цьому режимі людина помічає свої думки та обирає у які вірити та занурюватись, а які відпускати або змінювати.

‍

Режим радіо

Більшість людей (я там теж був колись) ніколи не задумуються про своє мислення. Вони сприймають усе, що відбувається в їх голові, як правду та істину, не піддаючи сумнівам своє “радіо”. Основна проблема подібного режиму – це абсолютна відсутність контролю над своїм станом. Ми не можемо не думати та не можемо обирати те, які думки виникнуть у нашому мозку. Думки нас думають, а не ми їх. І якщо людина вірить у все, що диктує її підсвідомість – вона стає заручником всіх минулих досвідів та психологічних травм.

Подібне взаємодія з думками та мисленням є деструктивним та призводить до надзвичайного рівня страждань у житті.

‍

Режим включеної свідомості або метакогніція

У людського мозку є надзвичайна здатність, вона називається “режим свідомості”. Це стан, коли ми направляємо та фокусуємо увагу на обʼєкт, який самі обираємо. У цьому режимі, ми повертаємо собі пульт керування процесами у нашій голові і у житті. Стан свідомого мислення допомагає нам зрозуміти одну просту істину:

Думки належать мені, але мої думки не є мною і не визначають мене.

Ця фраза означає, що у кожної людини є здатність відокремити себе від будь-яких деструктивних думок та історій, та переписати свою внутрішню прошивку (підсвідомість). Метакогніція – це навичка, яка стає сильнішою із кожним разом, коли людина практикує подібний спосіб мислення. Це як тренування у тренажерному залі: якщо ходити регулярно та довго, результат точно буде.

‍

З чого складається метакогніція

‍

- Усвідомленість щодо свого мислення

Бачити та розрізняти свої думки, відрізняти факти у житті та думки про ці факти, уміти відокремлювати себе та свою особистість від своїх думок. Усвідомленість дає простір між нами та мисленням, цей простір у духовних практиках називають “awerness” або “чиста свідомість”. З позиції спостерігача ми маємо змогу обирати та приймати рішення нового рівня. Щоб змінити думки, ми спочатку повинні випірнути із цього басейну і подивитись на все із відстані.

‍

- Здатність розрізняти, бачити та виокремлювати деструктивні думки та патерни.

Деструктивні думки мають одну дуже дратівливу особливість: вони вміють дуже добре ховатись. Ваш мозок настільки у це вірить та тримається усіма силами, щоб не змінюватись. Зміни для мозку – це невідомість, невідомість це смерть. Йому простіше, щоб ми жили у стражданнях та дискомфорті, замість невідомих змін. Тому, уміння виокремлювати деструктивні мисленні патерни – потребує справжньої майстерності та творчості. Саме тому, дуже корисно працювати зі спеціалістом, який може подивитись на вас і побачити деструктивні патерни, які для вас є способом життя та правдою.

‍

- Уміння трансформувати та розвертати деструктивні думки та відпускати історії

Усвідомивши та побачивши ілюзію, завдяки метакогніції, у нас з'являється можливість поставити під питання те, у що ми віримо. Завдяки коучинговим розворотам та рефреймінгу ми отримуємо здатність віднайти істину, яка дасть нам звільнення від пастки страждань, у яку ми колись потрапили.

Ось декілька найпростіших питань, які можна використати у своїй практиці. Як тільки знайдете деструктивну думку чи історію про себе, пропустить її через ці чотири фільтри:

- Наскільки це правда? Чи може це бути абсолютна 100% правда?

- Яку ціну я сплачую за те, що вірю у цю думку?

- Яку користь мені приносить ця думка? Чи є вторинна користь?

- Яким буде моє життя та я, якщо у мене не буде цієї думки або історії?

‍

Щоб віднайти деструктивні патерни, можете використати наступні два питання для себе під час медитації:

- Що я собі такого розповів і у що повірив, що мені зараз так погано?

- У що я зараз граю, що мені не служить?

‍

У фіналі хочу сказати, що ваші думки не визначають вас, як людину. Щоб ви не думали, у які б історії ви про себе не повірили – це лише слова. Ваша внутрішня мудрість та сила набагато більша за слова та історії. Ваша свідомість здатна трансформувати будь-яку думку у конструкцію, яка буде служити вам та дарувати відчуття спокою та щастя.